Євгеній Брідня: «Отримати таку нагороду особисто від Олексія Лелюка дуже почесно й відповідально»

Ще вчора Дмитрівська ЗОШ І-ІІІ ступенів Машівського району була в сяйві квітів, святково вбрана. Тут по родинному відгриміло свято останнього дзвоника. І світанкова зоря покликала  випускників у незвідані далі, різнобарв’я життя. За добрим слов’янським звичаєм, всім, хто вирушає в дорогу, стелять на удачу рушник, щоб шлях був чистим, гарним і квітучим, як оті рушники. А розстеляють ці рушники перед своїми дітьми материнські руки, найтепліші, найдобріші, найрідніші. Цього року довелося це зробити директору місцевої школи  Тетяні Брідні  для свого сина Євгена. Приємно, коли батькам доводиться пишатися своєї дитиною, її досягненнями. Адже, Євгеній Брідня  у травні 2013 року визнаний переможцем серед здобувачів іменної персональної  премії народного депутата України Олексія Лелюка за активну  участь у громадському житті школи та високі досягнення у навчанні. – У дитинстві, –  говорить Тетяна Олексіївна про сина, – хлопчик був дуже   спокійний, любив рибалити,  з часом з’явився потяг до танців та вокального співу. Тож ми не заперечували проти відвідин гуртків художньої самодіяльності, навчання у Машівській музичній школі на гітарі,  уроків  із репетитором по вокалу – і це дало свої результати. Євген  неодноразовий лауреат вокальних конкурсів районного, обласного і державного рівня. Нагороджений  Почесною грамотою Полтавського обласного центру естетичного виховання учнівської молоді «За пропаганду вокального   мистецтва у зональному огляді-конкурсі  художньої самодіяльності учнів загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів «Веселка», учасник  Міжнародного фестивалю-конкурсу вокально-хореографічного мистецтва  «Ялтинський берег – 2013». – Під час навчання у загальноосвітній школі, – додає Євген, – довелося брати участь в багатьох мистецьких заходах, КВН, агітбригаді. Побував у різних куточках нашої країни – Львові, Рівному, в Криму. Але пісня все ж таки більше мені для душі. Свою майбутню долю хочу пов’язати з сільським господарством. Тож мрію вступити до Полтавської державної аграрної академії. – Чому ж такий несподіваний вибір? – звернулися  ми до  мами номінанта. – А це напевно, родинне, – говорить Тетяна Олексіївна.  Дід Євгена, Брідня Олексій Панасович, у свій час був знаним на весь район  механізатором-комбайнером. Любив працювати на техніці. Так і Євген, уже як два роки, без батьківської допомоги на тракторі обробляє  пайові землі, цікавиться радіотехнікою. – Євгене, в минулому залишилися шкільні роки, попереду нові знання, нові досягнення. А що б ти хотів побажати майбутнім лауреатам премії. Як її отримати? – Отримати таку нагороду особисто  від Олексія Лелюка дуже почесно й відповідально. Для цього потрібно бути впевненим у своїх силах, мати високі показники успішності. Своїм молодшим друзям бажаю в майбутньому успішно подолати Державну підсумкову атестацію, здобути знання, які потім стануть у нагоді. А Олексію Володимировичу хочу подякувати за увагу, визнання та підтримку.