Зниження рентної ставки на видобуток газу дало б змогу зменшити ціну на газ для населення, – Олексій Лелюк

20 грудня Верховна Рада України прийняла Закон України № 5132 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році». В ньому серед інших значилося положення, яке зменшило відсоткову ставку рентної плати для нафтодобувних компаній з 45/21% до 29/14% (залежного від глибини свердловин). А от пропонована поправка, за якою рента для нових свердловин видобування природнього газу була б установлена на рівні 12%, прийнята не була.

Президент ГО «Інститут економічних та енергетичних концепцій», кандидат економічних наук Олексій Лелюк поділився своїми думками щодо необхідності зниження рентної плати на видобування газу. За його словами, цей крок не тільки дасть відчутний поштовх для покращення інвестиційної привабливості галузі, а й допоможе збільшити добування природних ресурсів, і що найголовніше – знизити вартість природного газу на оптовому та роздрібному ринках.

«Зниження рентної плати на видобуток газу примусить газонафтодобувні компанії переглянути свої плани та збільшити обсяги видобутку. Нині Україна неконкурентна поміж інших країн Європи. У європейських державах рентна ставка досить різна за своїми розмірами. Так, у Польщі ваона складає 0,7%, в Іспанії – 2,2%, в Чехії – 5%, У Франції і Англії – 6-7%,  в Норвегії – 18,8%, в Австрії – 21,2%. В той же час в Україні вона становить майже 30% (14% для свердловин глибше 5 км). Пропоновану рентну ставку в розмірі 12 відсотків для нових свердловин можна вважати середньозваженою та ефективною на європейському рівні. Але у більшості країн Європи у зв’язку зі значним збільшенням обсягів видобутку нафти і газу спостерігається тенденція до зниження ставок. Враховуючи національні пріоритети України і реалії світового ринку, можна прийти до висновку, що рентна ставка в нашій державі повинна бути нижчою за середньоєвропейську. Лише тоді вона стане вагомою підставою для залучення нових інвестицій», – говорить Олексій Володимирович.

За словами Олексія Лелюка, тільки у разі встановлення нової пільгової ставки на видобуток природного газу можна буде говорити про значне збільшення об’ємів видобутку вітчизняного «блакитного палива». Адже ринком зацікавляться нові потенційні інвестори, котрі звикли працювати з європейськими рентними ставками, а вже існуючі на ринку компанії будуть розширювати свою діяльність, розробляючи нові свердловини. Таким чином, надходження до держбюджету зі зниженням ренти не тільки не знизяться, а навпаки – збільшаться. Також розвиток ринку може дозволити спрогнозувати створення додаткових робочих місць.

Олексій Лелюк позитивно оцінює пропозицію щодо того, щоб рентна ставка не залежала від глибини свердловини, адже нині різниця, скажімо, у 50 метрів, збільшує рентну плату удвічі. Це створює деякі корупційні ризики.

«Одним із найважливіших «плюсів» поправки, яку, на жаль, не прийняли, вважаю можливість зниження ціни на газ для населення та підприємств. У той час, як 1000 кубометрів імпортованого газу коштує 200 доларів, газ українського видобутку дешевший у п’ять разів. Поки що важко спрогнозувати, наскільки це дасть змогу знизити ціну на природний газ на оптовому та роздрібному ринках, але можна з упевненістю сказати, що здешевлення собівартості газу обов’язково знизить платіжне навантаження на споживачів при оплаті комунальних послуг, зменшить потребу в субсидуванні. Адже тільки у Полтавській області кількість субсидіантів становить близько 60% від загальної кількості населення в області – це ті люди, які не в змозі оплатити послуги газопостачання.  Також зменшення вартості «блакитного палива» дасть змогу знизити ціни на українські товари, покращивши рентабельність виробників та підвищивши конкурентоздатність продукції на світових ринках», – підсумував Лелюк.

Нагадаємо, з 1 січня 2016 р. ставки рентної плати за використання надр для видобутку природного газу складають 29% (для видобутого з покладів, повна або часткова глибина яких не перевищує 5 км) та 14% (для газу, видобутого з покладів глибиною більше 5 км). До цього ці показники становили 55 та 28% відповідно.

ЕнергоЛайф.інфо